ПОПАНУВАТИ, НУ́Ю, ЄШ,
Попанувати, ну́ю, єш, гл.
1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Котл. Од. 494. Як би тобі довелося в нас попанувати. Шевч. 453.
2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 320.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОПАНЬКАТИСЯ, КАЮСЯ, ЄШСЯ, →← ПОПАНТРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ,